Во дворах

[thurbo]

До определенного возраста дети просто играют вместе - сначала в песочнице, потом в прятки, кошки-мышки и выбивного, потом начинаются карты и иногда даже шахматы.
И часто мальчики и девочки играют вместе, разве что в дворовой футбол девочек могут не брать.

А потом - упс - и девочка стала девушкой, она уже может ходить на дискотеки и свидания. Типа еще вчера она играла во дворе в дурака или дворовой настольный теннис, а сейчас уже те мальчики, с которыми она вчера гуляла, ей не ровня и часто недостойны её.

***
И вторая итерация - к более взрослому возрасту, если постоянной пары всё ещё нет, то происходит ли некоторое снижение планки? Или "нет любви - ну и не надо".

Comments

[grammar_glamour]

"А те, що намагалися вставити батьки-бумери, вилетіло" - то так у хлопців. Або десь в ідеальному світі.

Дівчата дуже залежні від думок свого оточення, а тим більше від батьківської думки. Багато з нас ще й слухняні, на свою біду. Половина всіх нещасть (або й більше) у подальшому жіночому житті від цих дурних установок, що їх піввіку витряхуєш з голови - і це якщо їх взагалі помічаєш, бо не всі бачать у собі таке.

[thurbo]

ого. А якже життєвий досвід "на місцевості"? Коли бачиш, як рішення старших родичів призводять до тих наслідків - і тут "маємо те, що маємо". І "послухай бабусю та зроби навпаки" з'явилося не на порожньому місці.

тобто був слухняним - отримав поганий результат - зробив висновки. Але у житті не зовсім так. Коли знаєш, як не треба, але не знаєш як добре, то теж не дуже гарно.

Але мабуть так - чоловік тим і відрізняється від хлопчика, що для нього батьки вже не авторитет.

[grammar_glamour]

До висновків доходить дуже згодом. Спочатку треба мати сміливість в принципі переступити через усе вивчене від старших, насмілитись сумніватись (кримінал, неподобство!) в тому, що вони взагалі можуть бути не праві.

Втрачаєш дуже багато часу, поки збираєш сили та хоробрість, щоб зважитись на такий страшний злочин проти "рідних і старших людей".