thurbo | Пісня стихіалів повітря

А нас із раю виганяють,
До пекла не пускають теж
І ми із вітром все літаєм
Без меж
Наш дім - це там, де сонце світить
Наш час - чекаємо весну
Хоча батьки, проте ще діти
У школі чи посеред сну
Не зрозуміє нас мураха
І не похвалить нас хом"як
Коли ми подумки над дахом
І вище ніж в Тибеті як
Нам вітер лебич замість пива
І дощ міцніший за вино
Чи можемо ми буть щасливим?
Усе одно
Де острів, де земля де примуть
Залишимось на мить чи дві
А потім знову щоб пройтися
По непройденній ще траві
Бо дім свій носимо з собою
Бо бути краще, ніж робить
Бо ми одні разом з юрбою
І думать можем і любить.
Впускайте вітер у оселю
Прикрасьте їм своє життя
І доторкніться ви до стелі
Назад не буде вороття.