Сльози зірок (Сolonia - Suze sa zvijezda)

Стане краще цей світ чи залишиться старим?
Це не школа, тут не закінчиться урок
Що ти чуєш, коли небо вкрилось у хмари
Що ти зробиш, коли сльози линуть з зірок?

А на вулицях люди снують, як мурахи
Тимчасовий готель вони мають за дом,
А над ними птахи та летючі комахи
Бачать світ цілковито під іншим кутом.

А зірки плачуть рясно та бурштиново
Кришталевим листом та пилком для доріг
Люди бачать ці сльози лише випадково
І тоді навесні з сірих хмар пада сніг.

Ми забули, що є Всесвіт нам зрозумілий,
Де життя неймовірний шалений танок
В очі дивимось сіро та здичавіло
Сльози падають там нагорі у зірок.

Підіймемо ми очі догори коли-небудь
Найдемо час, відміримо усім іншим строк.
Сонця світ і обійми - то все, що нам треба
Дощ і сніг унизу, а ми йдем до зірок.

(no subject)

Как мне связывать буквы в строки,
Когда дома опять конфорка,
Когда вечер это уроки,
А суббота это уборка.

Мы гуляли вдвоем по балкам,
Были дни такие но сплыли,
Не достанешь до неба палкой,
Не очистишь кристалл от пыли

Не найдешь ты в стиралке катер,
И как можно подняться выше?
Вместо ласковых слов и объятий
"Принеси" и "не так" я слышу

Что не так по жизни случилось,
Что не так я опять сделал
Банкоматом стал и обслугой
Что я выпал из множества белых

И другой стороне тоже тяжко
Ее медленно гложет рутина,
Вместо поездов - сериалы,
Вместо выси болота тина.

Нет ответов, есть только вопросы
Нет веков, только есть полчаса
Как Мюнхгаузен - за свою косу
Из болота и из колеса.