Це просто дощ (у січні)

Це просто дощ, що слід не залишає
Який забудеш вранці навесні,
Так день за днем і сум життя спливає,
Так само, як веселощі рясні.
Що нам залишиться, коли вода підсохне
І всі калюжі зникнуть у землі,
Залишиться лиш те, про що ми знаєм,
А решта залишиться у імлі.

Щоб відділити добре і погане,
Те, що залишться і що мине,
Відкрив над нами хтось холодні крани,
Та залишається для мене лиш одне.
Колись засяє сонечко ласкаве,
Долатимуть ще люди битий шлях,
Це просто дощ - проте мені цікаво
Це просто став іржавим старий цвях.
На човен сяду, хай несуть потоки
Куди не дойде більшість із людей
Удвох зістрінемось ми, крок за кроком
Переберемо декілька ідей.
Навіщо спати, коли можна разом
Посидіти в бесідці на холмах.
Це просто дощ, життя - це просто пазл,
Збереш його - прямим твій стане шлях.